***
Когда бы ни было войны, войска бы люди не держали,
Когда бы ни было любви, мы б этой жизни не познали.
Когда бы мы ценили то, чего нам в этой жизни мало,
Приобретённое потом, мы б не теряли, где попало.
Вам обвинить кого-то нужно, за оскорбленье чувств своих,
За пустоту часов пустых, за дни прожитые не дружно...
Не увлекайтесь,... хоть другой вдруг ненароком ошибётся,
Поправку время вносит в жизнь, и всё однажды повернётся.
И не беритесь отрицать, то, с чем вы «сразу» не согласны,
Ведь скорый взгляд оценки той, вам и самим не сразу ясный.
Не будьте резкими в сердцах, и не кичитесь отношеньем –
Цените, что дано терпеньем, – большое цениться в годах.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Наконец-то почувствовалось, что Вы в форме. Спасибо! Комментарий автора: Да и Вам того же... Оптизма, уверенности, радости, любви... и сразу много! С Новым годом!
Михаил
2008-12-30 17:46:20
Умничка! Комментарий автора: Ой, как к стати... а то мои домочатцы этому не не верят.
Щас им покажу - пусть умоются... Счастья в Новом году! Удачи и всего, всего... Поднимаю бокал за всех вас, моих друзей!
Крыло Олег
2008-12-30 17:49:40
Хорошее стихотворение.С Новым годом Вас и благославит Вас Господь. Комментарий автора: Ну,... старался Олег. Хотя вру, как-то само сложилось, а как не знаю...
Конечно и Вам, и Вам в Новом... выпить "Нового вина" и порадоваться. Храни нас всех Господь!
Николай Токарь.
2009-01-12 23:15:43
Дорогой мой брат во Христе. С Новым Годом!!! Когда вот так, спонтанно, вдруг приходит вдохновенье, то выдает душа слова провидческого озаренья. Я не хотел в стихах, но само получилось. Удачи и всего наилучшего на всю оставшуюся жизнь. С уважением. Комментарий автора: Николай, прости что задержался с ответом... Вижу и тебя Господь не обижает... С удовольствием читаю твои, зовущие к жизни стихи, в них доброта. Это созвучно моей душе, и всегда радуюсь за тебя. Храни и помогай тебе Господь...
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.