«Вот и новый начинается день, И машины – туда-сюда! Раз уж солнцу вставать не лень, То и нам – ерунда!» - напевала я, разгребая утреннюю гору посуды. Домочадцы второпях убежали кто в школу, кто на работу, оставив меня наедине с чашками из-под кофе, блюдцами из-под творога, сковородками из-под яичницы и кастрюлькой из под фиг-знает-чего. Да, семь человек под одной крышей – издержки российского менталитета и жилищной политики государства – это вам не шутки. Поневоле задумаешься о смысле жизни и предназначении домохозяйки!
…А ведь только ленивый не прошелся по нам, домохозяйкам, злым язычком. Сколько эпитетов дано было нам на страницах модных журналов в анекдотах и курьезных историях, а уж маркировку «тупые» попробуй теперь отмыть… «Эмансипация», «феминизм», «бизнес-вумен», «карьера», «саморазвитие», сплетаясь в тугой клубок, вкатывются в дома с экранов телевизоров, прямо под ноги нам, ошалевшим после бессонной ночи мамашам с градусником (или горшком) в руках, обвиваются вокруг наших босых беззащитных ступней петлей и тянут, тянут в блистающий мир гламура, свободы и равноправия. Надуманной свободы. Кажущегося равноправия. Очередные болотные огоньки, сулящие клады, а на деле заманивающие в трясину.
Я за болотными огоньками не бегаю. Я у костра греюсь. У очага – домашнего.
Я живу не ради детей, а рядом с ними, удивительными созданиями – такими же, как и я: сама живу и им позволяю жить, делю с ними напополам счастье и горести.
Мы не равные с моим мужчиной, и даже не разные. Мы – уникальные. Это не я придумала, это один восточный мудрец сказал. И я счастлива тем, что я – женщина.
Все, с посудой закончила, теперь – обед. Думаете, опять супы-борщи-котлеты?! А вот и нет! СУПЫ-БОРЩИ-КОТЛЕТЫ!!! А знаете, почему? Да потому что еда – один из мощнейших факторов, способных успокоить, поднять настроение, один из верных способов получить удовольствие и почувствовать себя комфортно. И весь этот арсенал в наших хрупких руках, дорогие мои сестры по оружию, домохозяйки! Кто сегодня не слышал о проблемах с пищеварением (создатели йогуртов поставили проблему ребром)? Кому неизвестно, что от правильного питания зависит рост и активность ребенка, здоровье взрослого? Наслышаны, знаем… Кстати, здоровье, хорошее настроение, самочувствие и комфорт наших ближних Господь Бог доверил не производителям молочных смесей и чудо-йогуртов, а в первую очередь нам, женам и матерям, работающим и домохозяйкам.
«Мудрая жена устроит дом свой, а глупая разрушит его своими руками» - говаривал другой восточный мудрец. Пусть будет приготовление пищи не в тягость нам, погруженным в быт домохозяйкам; давайте посмотрим на это как на драгоценный дар женщине, уникальную возможность сделать жизнь наших близких чуть счастливее и ярче – прямо сейчас! Мудрая женщина знает, как этим даром воспользоваться. С любовью. Домохозяйки, я в нас верю!
--- Авторские права на произведение принадлежат газете "Для ТЕБЯ". Публикация произведения допускается только по согласованию с редакцией газеты.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
